Традиція такого незвичайного свята глибоко належить до святкувань індіанців майя та ацтекыв. Їх далекі нащадки, сучасні мексиканці, з тих пір свято вірять, що дорогі їх серцю родичі після своєї смерті не йдуть зі світу назавжди, а одного разу в рік – в День мертвих – вони приходять до своїх рідних в гості.
Важливість цієї події для мексиканської культури високо відзначена, так в 2003 році свято День Мертвих увійшло до списку нематеріальної культурної спадщини людства, що охороняється ЮНЕСКО.
Мексиканці відносяться до світу мертвих своєрідно, з властивим їм гумором і святкують його особливо яскраво. У цей день зовсім не прийнято сумувати, а навпаки, всупереч усьому, необхідно веселитися самим і всіляко розважати гостей з потойбічного світу. Наносячи на своє обличчя яскравий макіяж неодмінного атрибуту свята – яскраво розписаний глазур’ю череп-калавера, який є головним символом Дня мертвих.
Поклоніння своїм предкам, до вечора виливається в захоплюючу яскраву вуличну ходу, з гучними піснями та запальними латинськими танцями.